Йому написали дезертирство. А він просто пішов добровольцем на війну.
Таємно від матері бігав навчатись, оформлювати документи. Одного дня прийшов додому і поставив перед фактом.
Але обіцяв повернутись, адже вдома стільки роботи. Його мама зібрала всі його журнали, бо так він їх любить.
Спорт любить. Жити любить. А його любить мама, яка чекає,
шукає і не втрачає жодної можливості схопитись за навіть найтоншу ниточку надії.
Востаннє Івана бачили коли він пішов у бій під Пісками 20.08.2015. Відтоді жодної звістки про нього.
Женя народився 22 вересня 1996 р., на момент викрадення йому ще не було 18 років.
Синочок, в якого все тільки мало б початись. Де ти тепер? Відчай.
Коли?